Як правильно пiдготувати дитину до вступу в дитячий садок?

Передусiм слiд органiзувати життя дитини в сiм'ї вiдповiдно до режиму дня, якого дотримуються в дошкiльному закладi. Цим ви значно полегшите малятi процес звикання до садочка.

Добре, якщо зацiкавите сина чи доньку дитячим садком, викличете бажання йти туди. Для цього пiд час прогулянок з дитиною покажiть їй будiвлю дошкiльного закладу, iгровi майданчики; разом поспостерiгайте за грою дiтей, розкажiть про їхнє життя у яслах. Наприклад, так: "Коли малюки пiдростають, вони всi приходять до дитячого садочка. Тут багато красивих iграшок – дивись, як дiти граються. Скоро i ти ходитимеш сюди". Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: "Не слухатимешся – вiддам в дитячий садок". Це викличе страх перед садочком i, безумовно, погiршить стан дитини в перiод звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слiд викликати в неї бажання ходити до садка.

Дитина легше пристосується до умов суспiльного виховання, якщо в сiм"ї вона оволодiє навичками самостiйностi. Допоможiть свому малюковi навчитись самостiйно сiдати на дитячий стiлець, пити з чашки, користуватися ложкою, їсти суп з хлiбом, рiзноманiтнi страви. Не шкодуйте часу – малятi це дуже знадобиться. На момент вступу до садка треба навчити дитину самостiйно мити руки, брати активну участь у роздяганнi, складаннi одягу. Досить складно буває малятi оволодiти правилами поведiнки в дитячому садку. Особливо погано почуваються дiти, яким у сiм"ї нiчого не забороняли. Першi вимоги вихователя (не бавитися пiд час занять, їжi, умивання, не хапати за волосся дiтей; не брати речi зi столу вихователя тощо) викликають у них образу, а iнодi плач. Треба, щоб iз перших мiсяцiв життя дитина чула i поступово починала розумiти зверненi до неї вимоги: "Не ламай iграшки, тримай у ручках, ось так", "Треба помити руки, не можна їсти брудними руками" тощо.

Дуже важливо навчити маля гратися. Спостереження свiдчать, що дiти, якi тривало, не вiдволiкаючись, граються iграшками, захоплюються грою i рiдко згадують про розлуку з рiдними, легше звикають до нового оточення. Деякi батьки вважають, що будь-яка дитина сама добре вмiє гратися. Насправдi ж дiти раннього вiку просто манiпулюють iграшками, виконують одноманiтнi дiї, кидають, стукають, гризуть, не знаючи, як застосувати їх. Тут на допомогу має прийти дорослий. Щоб гра була цiкавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення iграшки i способи дiї з нею (з чашки слiд напувати ляльку, ведмедика, зайчика; у лiжечку лялька спатиме тощо).

Одна з головних причин труднощiв перших днiв дитини в садочку – недостатнiй досвiд спiлкування з iншими дорослими та дiтьми. Дитина, яка спiлкується лише з членами своєї родини, боїться стороннiх, не вмiє правильно реагувати на їхнi звертання. Звiсно, опинившись серед дiтей, незнайомих людей у яслах, таке маля почувається неспокiйно. Iнодi батьки самi мимоволi формують у сина чи доньки негативне ставлення до стороннiх, говорячи: "Не слухатимешся оцей злий дядя тебе забере" тощо. Слiд, навпаки, виховувати в дитини привiтне ставлення до дорослих i дiтей. Щоб малюк смiливо ввiйшов у групу однолiткiв, не ховався за вихователя, вiдмовляючись гратися з дiтьми, треба привчати його до контактiв iз дiтьми заздалегiдь, виховувати доброзичливе ставлення до них.

Значну увагу слiд придiляти розвитку мовлення. Це теж полегшить адаптацiю. Адже дитина зможе висловити свої бажання, повiдомити про потреби за допомогою хоча б одного-двох слiв або вiдповiдаючи на запитання простим "так" чи "нi", i вихователь зможе допомогти їй. Якщо ж малюка не навчили користуватися мовою, часто можна спостерiгати таке: кричить, вередує, сердиться, що його не розумiють; не вiдповiдає на лагiднi запитання, вiдкидаючи запропонованi iграшки. Починають нервувати i дорослi, утративши надiю заспокоїти малюка. Щоб такого не сталось, учiть дитину ще до року користуватися спрощеними, а потiм i повними словами (самi вимовляйте слова правильно), звертатися з проханням, вiдповiдати на запитання.

Прагнiть оформити маля в дошкiльний заклад хоч за два-три тижнi до виходу матерi на роботу, щоб можна було поступово збiльшувати тривалiсть перебування дитини в яслах. Нiколи не виявляйте у присутностi дитини своїх переживань, не шкодуйте з приводу того, що доводиться вiддавати її до ясел. Навпаки, висловте захоплення цiкавими iграшками: усiм своїм настроєм, ставленням до вихователя, iнших дiтей пiдкреслiть упевненiсть, що вашiй дитинi буде тут добре. рiдко згадують про розлуку з рiдними, легше звикають до нового оточення. Деякi батьки вважають, що будь-яка дитина сама добре вмiє гратися. Насправдi ж дiти раннього вiку просто манiпулюють iграшками, виконують одноманiтнi дiї, кидають, стукають, гризуть, не знаючи, як застосувати їх. Тут на допомогу має прийти дорослий. Щоб гра була цiкавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення iграшки i способи дiї з нею (з чашки слiд напувати ляльку, ведмедика, зайчика; у лiжечку лялька спатиме тощо).